Мій прадід - герой

Стала пам'ять людська обеліском

Плането наша:

Села і міста,

І вічне небо, і вода пречиста,

Моря величні,

І земля свята -

Аби народ мій похитнувсь, не вистояв,

І випустив із рук свій меч і стяг,

І, двадцять міліонів поховавши,

Не повалив до ніг своїх рейстаг,

Яким воно було б, сьогодні наше?

Братів згадаймо, поцілуймо матір,

І пригорнімо воїнів - батьків

І вчимось їхні рани шанувати,

Бо нас би з вами просто не було,

Ми б не топтали ряст на цьому світі,

Сини солдатські, повоєнні діти,

Схилім перед солдатами чоло.

Г. Світлична

До вашої уваги фотоколаж учениці 6-В класу Супрун Вікторії